наводити — Наводить наводити (1) 1. Приводить, призывать кого л. в большом количестве: Ярославе и вси внуце Всеславли!.. Вы бо своими крамолами начясте наводити поганыя на землю Рускую, на жизнь Всеславлю. 34 35. Не аще того плищъмь людьскыимь не дасться,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
наводити — I навод ити воджу/, во/диш, док., розм. Народити в якій небудь кількості. II нав одити джу, диш, недок., навести/, еду/, еде/ш; мин. ч. наві/в, навела/, навело/; док., перех. 1) Указувати шлях, приводити когось куди небудь. Наводити на слід.… … Український тлумачний словник
наводити — НАВО|ДИТИ (94), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Вести кого л. куда л., направляя: трѣбища акы въ памѧть мч҃нкъ сѹща въ нихъже ни ѥдиного тѣлесе или моща мч҃нкъ лежаща не ˫авл˫аютьсѧ. отъ мѣстьныхъ еп(с)пъ аще ѥсть мощно да раздрѹшаютьсѧ. не аще того плищьмь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наводити — [наво/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи … Орфоепічний словник української мови
наводити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
наводити — воджу, диш, Ол. 1. казувати дорогу комусь. 2. Спрямовувати вогнепальну зброю на ціль … Словник лемківскої говірки
котора — (2) 1. Вражда, распря, раздор: [Тіи бо два храбрая Святъславлича, Игорь и Всеволодъ, уже лжу убудиста, которую то (убудиста которою, то) бяше успилъ отецъ ихъ Святъславь грозныи великыи Кіевскыи грозою. 21]. Вы (внуки Всеслава) бо своими… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
навести — I = наводити (про міст, переправу тощо спорудити, установити); перекинути, перекидати (перев. зі сл. міст , місток , кладка ) II ▶ див. вести I, 1), викликати, наводити I, 1) … Словник синонімів української мови
бо — (26) 1. Постпозитивный союз. Присоединяет придаточные предложения причины потому что, так как: Игорь плъкы заворочаетъ: жаль бо ему мила брата Всеволода. 18. Ничить трава жалощами, а древо с тугою къ земли преклонилось. Уже бо, братіе, невеселая… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
земля — (41) 1. Суша, поверхность суши: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы. 2 3. Земля тутнетъ, рѣкы мутно текуть, пороси поля прикрываютъ. 12. Тъи бо Олегъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
